“Чимало людей потребують саме тебе”

Читай також

  • Отець Ростислав Пендюк: Молодість ― час діяти чи «стан душі»
  • Прийди і подивись. Місце молоді в Церкві
  • «Зустріч з живими Ісусом Христом: Шлях до навернення, сопричастя та солідарності сьогодні в нашому світі!»
        • “Чимало людей потребують саме тебе”

          «Синод, який проводитимемо в Римі наступного жовтня, що є місяцем місій, дає нам нагоду краще зрозуміти в світлі віри те, шо Господь Ісус хоче сказати вам, молодим, а разом із вами – всім християнським спільнотам», – пише Папа Франциск у вступній частині до свого послання з нагоди Всесвітнього дня місій, що відзначається в третю неділю жовтня.

          «Разом з молоддю несімо всім Євангеліє» – такою є тема цього послання, що було оприлюднене з нагоди П’ятидесятниці. Звертаючись до юнаків і дівчат, Святіший Отець зазначає, що разом з ними хоче замислитися над місією, яку їм довірив Ісус: «Тим, що спонукає мене промовляти до всіх через діалог з вами, є переконаність у тому, що християнська віра завжди залишається молодою, коли відкривається на місію, яку нам вручає Христос».

          Життя – це місія

          За словами Глави Католицької Церкви, кожна людина «є місією» і саме задля цього живе на землі. Бути «привабленими» та «посланими» – це дві спонуки, які відчуває наше серце, «насамперед, тоді, коли молоде віком», як «внутрішні сили любові, які обіцяють майбутнє та підштовхують вперед наше існування».

          «Переживати з радістю власну відповідальність за світ – це великий виклик. Мені добре відомі світло й тіні буття молодими, й коли згадую про свою молодість та сім’ю, – пише Папа, – то пригадую інтенсивність надії на краще майбутнє. Той факт, що ми перебуваємо в цьому світі не з огляду на власне рішення, допомагає нам збагнути, що існує ініціатива, яка нас випереджує та є спонукою нашого існування».

          Звіщаємо вам Ісуса Христа

          Святіший Отець зазначає, що звіщаючи те, «що вона безкорисливо отримала», Церква може поділитися з молоддю «шляхом та істиною, що ведуть до сенсу життя на цій землі». Христос, Який умер та воскрес за нас, пропонує Себе нашій свободі, спонукаючи «шукати, відкривати та звіщати цей справжній та повноцінний сенс».

          «Дорога молоде, не бійтеся Христа та Його Церкви! В них перебуває скарб, який наповняє радістю та життям. Говорю це з власного досвіду: завдяки вірі я знайшов підґрунтя до своїх мрій та сили, щоб їх здійснити», – пише Папа, підкреслюючи, що не зважаючи на страждання, для того, хто перебуває з Ісусом, «зло є спонукою любити ще більше», адже з Христового хреста вчимося Божественної логіки принесення в жертву себе самих:

          «Горіння Христовою любов’ю спалює, того хто палає, і спричиняється до його зростання, та просвітлює й зігріває того, кого любимо. Тож у школі святих, які відкривають нас на розлогі Божі горизонти, заохочую вас у будь-яких обставинах запитувати себе: А що зробив би Христос на моєму місці?».

          Передавати віру аж до кінців землі

          Святіший Отець нагадує молодим людям, що через дар Хрещення також і вони стали «живими членами Церкви», тому місія нести всім Євангеліє належить кожному. Зростання в благодаті віри приєднує нас до «потоку поколінь свідків», де мудрість досвідченого «стає свідченням та заохоченням для того, хто відкривається на майбутнє», а «новизна молодих» стає «підтримкою та надією для тих, які наближаються до мети своєї мандрівки».

          Такими чином, як зазначає Глава Католицької Церкви, передавання віри, що є «серцем місії Церкви», відбувається через «заразливість» любові. Таке передавання віри потребує відкритих сердець та породжує зустріч, свідчення, звіщення, взаємоподіл у любові з усіма тими, хто далекий від віри.

          «Краями землі», до яких послані Христові учні, Папа називає «людські, культурні й релігійні середовища, які ще чужі Ісусовому Євангелію». У цьому, за його словами, полягає те, що називаємо «missio ad gentes». «Наспустошенішою периферією людства, що потребує Христа, є байдужість до віри чи, навіть, ненависть до Божественної повноти життя», – додає він, підкреслюючи, що кожна матеріальна чи духовна нужда, будь-які прояви дискримінації є «наслідком відкинення Бога та Його любові».

          «Краї землі, дорогі юнаки й дівчата, є для вас сьогодні дуже відносними й дедалі доступнішими. У цифровому світі соціальні мережі, які нас пронизують та огортають, стирають кордони, касують межі та відстані, зменшують відмінності. Все здається в межах досяжності, близьким і безпосереднім. Однак, без захопливого дару наших життів, можемо мати міріади контактів, але ніколи не зануримося в справжню спільність життя. Місія до краю землі вимагає дарування себе в покликані, даному нам Тим, Який поставив нас на цій землі. Наважуся сказати, що для молодої людини, яка хоче йти за Христом, суттєвим є шукання та прийняття власного покликання», – зазначає Святіший Отець.

          Свідчити любов

          Папа складає подяку всім тим дійсностям церковного життя, які допомагають юнакам і дівчатам «особисто зустрітися з Христом у Його Церкві». Чимало молодих людей знаходять у місіонерському волонтерстві спосіб служити «найменшим», свідчачи радість, що випливає з любові та буття християнами.

          «Ці форми церковного досвіду причиняються до того, що формування кожного стає не лише приготуванням до власного професійного успіху, але розвитком та дбанням про Господній дар з метою краще послужити іншим», – зазначає Святіший Отець.

          Ніхто не є настільки убогим, що не може поділитися тим, чим є

          Наприкінці свого послання Глава Католицької Церкви згадує про важливу діяльність Папських Місійних Організацій, які, за його словами, «зродилися з молодих сердець» з метою «підтримувати звіщення Євангелія» всім народам, «роблячи внесок у загальнолюдське та культурне зростання багатьох людей, спраглих Істини».

          «Молитви й матеріальна допомога, великодушно надана й розповсюджувана через Папські Місійні Організації, допомагають Святому Престолу робити так, щоб ті, які отримують її для своїх потреб, у свою чергу, були спроможними свідчити в своєму середовищі. Ніхто не є настільки бідним, щоб не могти поділитися тим, що має, але ще перед тим – поділитися тим, чим він є», – пише Святіший Отець, повторюючи слова, сказані молоді в Чилі: «Ніколи не думай, що не маєш нічого, щоб дати, або що нікого не потребуєш. Чимало людей потребують саме тебе».

          Читай також

        • Отець Ростислав Пендюк: Молодість ― час діяти чи «стан душі»
        • Прийди і подивись. Місце молоді в Церкві
        • «Зустріч з живими Ісусом Христом: Шлях до навернення, сопричастя та солідарності сьогодні в нашому світі!»
          • Оціни

            [ratemypost]